У сусідів на балконі висить фрак:



Могилянські гуртожитки. Дивіться тільки у нас.

А нині в Метрі мало не пропустила свою зупинку, бо на поламаному дисплеї помітила (хоч текст і був перевернутий) знайомі типи адрес на кшталт /usr/share/шосьтам і /usr/lib/шосьтам і до болю знайому бешову репліку:
cannot access /blah/blah/blah: No such file or directory
Цікаво, чого це я така рада, що навіть техніки Київського Метрополітену працюють під Лінуксом?

Сьогодні в Метрі прочитала анекдот про тещу на дисплеї і подумала: тупезний анекдот. Потім дивлюся, дядько зі щирим обличчям переді мною теж анекдот читає. Прочитав, і так усміхнувся, що я всміхнулася за ним. Усміхнулася в Метрі - Sic!

А тоді подумала, що про такі речі зазвичай пишуть у ЖЖ. ( І ще всяке таке )

Звідси

Буду займатися дурницями. Постити улюблені комікси з одного сайту.

Чи погана оця моя властивість набиратися чужих переконань і навіть, часом, - чужих характерів? Не думаю. По-перше, так цікавіше - я весь час инша. По-друге, я сама обираю, від кого чого набиратися. По-третє, я завжди цікава тим, кому хочу бути цікава, бо що може бути цікавіше, ніж ти сам чи хоча б твоє відображення - тому вони залежать від мене. По-четверте, треба все ж мати неабияку інтуїцію, чуття, інтелектуальні здібності, сприйнятливість до нового, вміння вчитися, щоб могти отак перетворюватися в будь-кого й по-справжньому зацікавлюватися будь-чим. Зрештою, ким я б не була, принаймні, ця моя властивість набиратися - то лише моя й нічия більше властивість.

Ось що в 1928 році писали про слеми, презентації і под. (збережено правопис, пунктуацію і стилістику нью-йоркського видання 1954 року):

"Традиція прилюдних літвечірок, породження тих часів, коли паперу не вистачало навіть на цигарки, і мистецтву дано було гасло виходити на вулицю, тому й література мусіла стати видовиськом, а літератор - четцем-декламатором, - ця традиція вмирає перед нашими очима, і ми спокійно можемо промовити амінь над її труною. Література це, зрештою, книжка, а не дикція, і виконувати її прилюдно так само чудно, як і читати без рояля музичні твори".

"Наука знищила відстані. Незабаром, не виходячи з дому, можна буде бачити все, що діється будь-де в світі" (С) Циган Мелькіадес з приводу далековиду.
Ці слова написано за два роки до появи першої комп'ютерної мережі, ба навіть за ті ж два роки до появи першого персонального комп'ютера (обидві епохальні події сталися 1969 року).
"Сто років самотности" - не науково-фантастичний, а маґічно-реалістичний роман. Літерально протилежний напрям, якщо судити з самої лише назви. Я щойно із Лемового "Соляріса" (написаного всього шість років до того). Тамтешені прогнози - а як же наукова фантастика без прогнозів - значно більш далекі від справжнього розвитку інформаційної технології, ніж оцей малий пасаж, проголошений мандрівним циганом, персонажем маґічно-реалістичного роману, без жодних претензій на істинність, тим більш - на передбачання.
Та що література, ми з братом (кузеном, коли вже бути точною, та для мене він - брат), коли нам було десь так по три роки, прорекли поширення відеотелефонів і ще багато чого, що я зараз і не пригадаю - стара стала.
SCIENCE SUCKS. Навіть найабстрактніша математика, різні там комплексні числа, неевклідові геометрії, мінус нескінченості -- не те що не мають сенсу, чи там, змісту, і нічого не пояснюють, і забивають памороки, бо зрештою, і сенс, і зміст, і памороки - речі сумнівні в наш час, але вони просто примітивні з тим, що може бути, exist, existentia...
Мене понесло.:)

Якщо комусь замало часу — просто почніть на щось дуже чекати.

Я не пишу постів і коментарів. Мене не видно в ICQ. Тепер всі навряд чи згадують про моє існування. Навряд чи знають про моє існування.

Кияни знають страшну рекламу телефонного довідника: "Тебе немає на Жовтих Сторінках? А чи є ти взагалі?". "Заговори, щоб я тебе побачив" розумний грек вигадав ще за п'ять століть до народження Ісуса. Мене немає на жовтих сторінках. Мене майже немає в мережі. Я дуже рідко розмовляю. — Ви мене не бачите. Але я є. Я все бачу й усе чую. Слухом і нюхом...

Не треба бути Мауглі, щоб оживати навесні.

Тест: Каков ваш внутренний возраст?

Ваш результат: Вам 6–10 лет: возраст невинности.

Если и существует ключ от сада детства, то вы, вероятно, никогда его не теряли. Вы очень часто действуете спонтанно: в одно мгновение переходите от смеха к слезам, испытывая потребность полностью отдаваться своим эмоциям. Стремясь существовать в пространстве творчества и игры, вы активно уходите от ограничений, которыми полна «взрослая» жизнь и которые вам не нравятся. Ваш очарованный мир дарит вам свободу и невинность, позволяющие с головой уходить в мечты, в которые вы умеете вдохнуть жизнь. Легкость, которую вы в себе культивируете, позволяет многое в жизни попробовать. Но, если вы не позаботитесь о том, чтобы направить ваши способности в надежное и конструктивное русло, есть риск всю жизнь пропорхать, так ни разу не воплотив свои желания в нечто значительное. Кроме того, ваша непосредственность и творческие порывы могут превратиться в беспорядочные поступки или эгоистические капризы. Так что позаботьтесь о своих мечтах: создайте им прочное и богатое возможностями жизненное…

Пройти тест "Каков ваш внутренний возраст?" на WDay.ru

1. Мої руки не створені для роботи. Мої руки для того, щоб їх цілували. На щастя, чоловіки одразу це бачать. Але ж я живу в одній квартирі з бабами.

2. Ненавиджу зиму. Вона обмежує мою свободу і пригнічує мою волю.

3. Чутливість до погоди й чуття до фенології - з останніх залишків справжности в мені.

Мабуть, мене не буде тут якийсь час. Я, мабуть, не писатиму, не коментуватиму і, чесно зізнаюся, дуже рідко зазиратиму до френд-стрічки. То ви, шановні френди, не видаляйте мене з друзів, будь ласка. Гаразд? Я обов'язково повернуся.

1. Добре, що нарешті зламалися всі мої слухавки до плеєра. По-перше, відпочину від музики, щоб відновити свіжість сприйняття. А по-друге, стільки всього можна наслухатися... От їду я щойно в автобусі, чую: автомобільний сигнал гудить. Гудить і гудить, хвилини зо три, при чому автобус їде, не в заторі стоїть, а сигнал їде з ним. Раптом сигнал замовкає, і чую, тітка якась кричить:
— У меня кончается! Кончается! У меня кончается! Этот... Завод кончается!
Це вона про те, що акумулятор розряджається. А автомобільний гудок — то її ринґтон. Я ледве стрималася.)))
Не буду більше ходити в навушниках.

2. Друзі, хто дивився Lost Highway (1997), будь ласка, поясніть мені сюжет! Бо я щось нічого не розібрала вчора.

Пробуючи критикувати Андруховича, маю відчуття, що беруся щонайменше за Коцюбинського. Настільки безумовний його авторитет, стільки вже людей про нього писали, до того ж усі, хто може прочитати цей відгук, напевно читали саму «Перверзію». Тому попереджаю, що це в жодному разі не рецензія, лише моя суб’єктивна думка.

( Власне не рецензія )

На моєму цьогомісячному проїзному написано:
СТУДЕНТСЬКИЙ ЕЛЕКТРОННА КАРТКА ДЛЯ ПРОЇЗДУ.
Ґеніяльно. Я вже не згадую про те, що на спинах контролерів пише: "Контролер-каССир. Київпастранс" (добре, що хоч не "КиївпаССтранс").

Любі френди, допоможіть, будь ласка, знайти дискографію шведського гурту Baxter, чи хоча б один з їх дисків (вони записали всього два). NB. Саме шведського гурту, а не нью-йоркського, не чиказького й не німецького. Тільки, будь ласка, якщо дійсно хочете допомогти, то перед тим, як кинути мені лінк, перевіряйте, чи справді можна за ним скачати щось, бо я сама шукала, але всі лінки й торенти були або платні, або просто недійсні.

Dear Roksolana,

Thank you for your interest in the test at IQTest.com.

Your general IQ score is: 143


( Статистика )</div>

Якби живність у голові заткнулася, я була б ґенієм.

UPD
У Ромкса -- 160+. Щоправда, за иншим тестом. У мене за тим тестом взагалі 140. Він ґеній.))))

rokssolana (00:47:14 29/12/2008)
у мене страшенна річ з головою. писк у вухах, ніби цвіркуни в голові сюрчать. періодично так. як улітку, знаєш. і жаби кумкають.
роман (00:47:31 29/12/2008)
а чого так?
***
rokssolana (01:12:58 29/12/2008)
дістали ці цвіркуни, гррр
роман (01:13:18 29/12/2008)
чого так? від них голова по-моєму не болить
rokssolana (01:13:45 29/12/2008)
вони в голові! це, по-твоєму, приємно?!
роман (01:14:04 29/12/2008)
як це в голові?
rokssolana (01:14:18 29/12/2008)
піі.. піі.. піі.. піі.. -- в голові. голова теж болить.
rokssolana (01:14:24 29/12/2008)
тобто і болить теж.
роман (01:15:04 29/12/2008)
ну чогось бракує, якщо болить )
rokssolana (01:15:15 29/12/2008)
тобто?
роман (01:15:47 29/12/2008)
хоча, вдома ти ж їси нормально, дивно
роман (01:16:23 29/12/2008)
а ще кажуть що голова дурна, якщо завжди болить, яле я з цим не погоджуюсь
rokssolana (01:16:48 29/12/2008)
по-моєму, навпаки, чим розумніша, тим болить частіше.
rokssolana (01:17:06 29/12/2008)
від постійного використання заюзується.
роман (01:17:08 29/12/2008)
по моєму в тупих людей вона не може боліти, бо вони нею постійно не думають )
роман (01:17:20 29/12/2008)
ну так
rokssolana (01:17:21 29/12/2008)
от і я про те саме.
роман (01:18:06 29/12/2008)
ну значить забагато думаєш )
***
Henry Lee Lucas (02:18:46 29/12/2008)
а ти - наскільки стомлено почуваєшся і від чого?))
rokssolana (02:26:10 29/12/2008)
я зараз почуваюся стомлено від того, що в мене вдень гостювали родичі з сіл, 5 дорослих і 2 дітей, а ще від того, що в мене цілий вечір свистить у вухах, ніби в голові сидить зграя літніх цвіркунів і ще кумкає невеличка купка жаб.
Henry Lee Lucas (02:26:49 29/12/2008)
відлуння гостів?:)
rokssolana (02:27:14 29/12/2008)
може й так, але то не втішає(
***
роман (15:16:24 29/12/2008)
сонце,як ти там?
rokssolana (15:16:48 29/12/2008)
цвіркуни заткнулися.))
rokssolana (15:16:57 29/12/2008)
і тому -- добре.)
роман (15:17:08 29/12/2008)
а жаби? )
rokssolana (15:17:21 29/12/2008)
і жаби.))
я щойно годину тому прокинулася.
***
rokssolana (02:07:05 30/12/2008)
а мої цвіркуни в голові знов були прокинулися. потім трохи стихли. тепер у мене в голові годинник. тІкає. щоправда, трохи сповільнено. добре, хоч не бомкає що чверть години.
rokssolana (02:08:31 30/12/2008)
у мене голова -- бомба з годинниковим механізмом*JOKINGLY*
***
rokssolana (02:57:43 30/12/2008)
о! я зрозуміла! то не цвіркуни, то БУДИЛЬНИК!
Henry Lee Lucas (02:58:20 30/12/2008)
ну так)
rokssolana (03:00:30 30/12/2008)
але від того не приємніше. від цвіркунів хоч літом тхнуло. а будильників ніхто не любить. і я не люблю. от всівся мені в голову. скурвий син.
Henry Lee Lucas (03:02:11 30/12/2008)
але будильник, в принципі, простіше вимкнути, ніж цвіркунів)
rokssolana (03:02:43 30/12/2008)
угу. засуну палець у вухо, може, кнопку намацаю.
rokssolana (03:02:49 30/12/2008)
або в ніс.
rokssolana (03:03:09 30/12/2008)
в очі краще не пробуватиму.
***
rokssolana (03:21:52 30/12/2008)
от. іжу вже.
rokssolana (03:21:59 30/12/2008)
тобто іду вже.)
Henry Lee Lucas (03:22:12 30/12/2008)
або "біжу")
rokssolana (03:22:28 30/12/2008)
нє, не бужу.
rokssolana (03:22:36 30/12/2008)
тобто не біжу)))
Henry Lee Lucas (03:22:47 30/12/2008)
от-от))
rokssolana (03:22:52 30/12/2008)
я взагалі лежу))
rokssolana (03:23:07 30/12/2008)
коротше, я спати. добраніч.)
***
Henry Lee Lucas (04:38:18 31/12/2008)
..сьогодні в голові будильник більше не стукає?)
rokssolana (04:38:55 31/12/2008)
пищить. і тікає. в нього ще нові модуляції додалися.
rokssolana (04:39:02 31/12/2008)
та я звикла.)
Henry Lee Lucas (04:39:49 31/12/2008)
перетворюється на електобудильник.. еволюціонує :)
rokssolana (04:53:23 31/12/2008)
ааа...!! IT'S ALIVE!!!!!!
Henry Lee Lucas (04:54:06 31/12/2008)
хе-хе:)
rokssolana (05:02:36 31/12/2008)
хе-хе]:->
Henry Lee Lucas (05:03:11 31/12/2008)
не бійся, якщо воно живе, то є шанси, що здохне..))
rokssolana (05:03:29 31/12/2008)
))))))))))))))*LOL*
***
rokssolana (06:28:27 31/12/2008)
йду з надією, що вся живність у моїй голові, і еволюціонуючий годинник, і цвіркуни з жабами, виздихають))))
Henry Lee Lucas (06:29:34 31/12/2008)
відчуваю, що сон на ту живність згубно впливає).. добраніч).. добранок, точніше)..

UPD
(С) Копірайт на дотепні репліки належить шановному perverzion , на цвіркунів -- rokssolana , на турботливі питання -- Романові. Будь-яке копіювання і використання без зазначення джерела карається смертельною образою.))

В иншому перекладі "Нестерпної легкости буття" був геніяльний образ -- "стічна вода музики". Того перекладу я не знайшла, тож --

Побувала я в тому "Чорному квадратові" й без вас, шановні страшнозайняті френди. У мене є людина, яка мене саму не залишить..) Як я й сподівалася, воно виявилося добре через те, що, на відміну від більшости сучасних "аванґардних" вистав, там було багато акторів, а не 1-2, і вони розмовляли між собою, а не самі з собою. Але в тому самому, а точніше в кількости персонажів, була й велика хиба. По суті, вистава була чотирма окремими епізодами, пов'язаними лише кількома репліками й наскрізними мотивами. Загальна фабула проста: сталася кораблетроща, і людей повикидало в море на 4 плотах, на кожному по 4, дві жінки й два чоловіки. В сумі виходить аж 16 персонажів. Погодьтеся, трохи перевантажливо для півтори годин уваги.

Власне, фабула там була лише pro forma, щоб якось об'єднати рефлексії й дискусії усіх персонажів. Кожен епізод представляв певні типажі в їх взаємодії. А тепер облишмо офіційно-діловий стиль рецензії, мої любі, й перейдемо до моїх суб'єктивних вражень.)

Перший епізод був про божевільних, які мають порятувати грішну землю. Тут найкраща частина -- про жирафів і про те, як вони, бідненькі, не можуть поцілуватися, бо в них чомусь язики весь час рухаються, і ще про те, як висока жінка їх розуміє. В кінці чоловіки винесли жінок у руках, і це мало означати, що вони полетіли. Загалом, як на мене, епізод доволі-таки тривіяльний як за формою, так і за змістом.

Другий епізод -- про щастя материнства і батьківства. Ну, і все. Дорослі люди зі своїми дорослими проблемами.

Третій епізод обертався навколо ваґітности жінки й гіпотетичної незайманости дівчини. При цьому епізод був перенасичений сальностями й непристойностями, простіше кажучи, цілком відвертими розмовами про секс і його технічні характеристики. Речі називали своїми іменами. Тому публіці найбільше сподобався саме цей епізод.

Ну, а щодо мене, то мені найліпшим видався епізод останній. Може, тому, що про жіночих його персонажів я нічого не пам'ятаю.) А сподобалася людина з чудною професією "слоноводитель". Його робота полягала в тому, що він штурхав слонів (а частіше -- слоних) шилом до крови, щоб ті вийшли на сцену. Дійшло до того, що він, подивившись у вічі слонисі, припинив її штурхати, а вона й так усе виконувала, але його все одно звільнили "за профнепридатність". І ще, професія ця -- "слоноводитель" -- безвихідно-спадкова. І ще мені дуже сподобалося слово "хоботатий".

Загалом вистава цікава, зроблена професійно -- це відчувається в будь-якому разі. Але, як уже згадувалося, сюжет перенасичено. Втім, якби була якась дійсно вартісна глибока думка, я б її запам'ятала. А так лише деякі деталі... Думки, звісно, були, але якісь фраґментарні, і зразу здавалися банальними. Просто, мені здається, виставу трохи адаптовано до глядача. Щоб більшому колу публіки було зрозуміло, чи як. До того ж, знову російською мовою... Це така страшна хиба, але поряд з иншими теж щось означає.

Висновок:
навідуйтеся краще до Леся Курбаса.

Ми були сьогодні в Бабиному Яру. Жодних приурочень, я навіть не знаю, чи існує День пам'яті розстріляних у Бабиному Яру. ( Ми просто хотіли до парку )

На електронній карті біля метра "Дорогожичі": Лук'янівське кладовище, поруч -- Військове кладовище... а між ними -- ВАТ "Комфорт Сервіс".



Я так не реготала з часів цього поста.))

Розмірковуючи, на якій з двох зупинок, що між ними є мій будинок, мені краще вийти, я пропустила їх обидві і взагалі мало не поїхала в Ботсад.
Иноді складається враження, що є речі, які вчудити можу лише я.)

Припиняю купувати печиво від завтра. Зовсім. ( бо )

А вам, хлоп'ята, раджу їсти того печива побільше. ( бо )

Може, зробити понеділок Днем визволення від поганих звичок? ( історія свята )

По-моєму, непоганий спосіб удовольняти свою спрагу змін.

жінка, яка фарбує губи, шукає когось до поцілунків. жінка, яка взагалі не користується декоративною косметикою -- або гіпі, або вже взагалі нічого не шукає. у мене нафарбовані лише очі...

вчора намалювала портрет:

"Если еще  до недавнего  времени  слово "говно"  обозначалось  в  книгах отточием,  происходило  это не из нравственных соображений. Мы  же не станем утверждать,   что  говно   безнравственно!   Несогласие   с   говном   чисто метафизического   свойства.   Минуты  выделения   фекалий   -   каждодневное доказательство неприемлемости Создания. Одно из двух: или говно приемлемо (и тогда мы не запираемся в уборной!), или мы созданы неприемлемым способом.

Из  этого  следует, что эстетическим идеалом категорического согласия с бытием есть мир, в котором говно отвергнуто и все ведут себя так, словно его не существует вовсе. Этот эстетический идеал называется кич.

( далі )

кроспощу:

«Поезія наживо»: Забужко, Герасим’юк, Кіяновська, Андрусяк і Коцарев у Києві! 8 листопада (субота) о 17:00 Поетичний вечір за участі Оксани Забужко, Івана Андрусяка, Василя Герасим’юка, Маріанни Кіяновської, Олега Коцарева. Модератор - Леонід Фінкельштейн Це буде на Медвіні вул. Фізкультурна, 1 (метро «Республіканський стадіон»), ауд. 209 перепостьте це у себе! Зала велика, вмістяться всі охочі, шкода буде тих, хто провтикає через те, що не знав! п.с. хто збирається в цей день на АтмАсферу в Могилянку -- ви чудово встигнете, там їхати 15 хвилин, а концерт починається о 19. З Медвіна нас до цього часу уже, скоріш за все, попросять взято тут: http://bajdykevic.livejournal.com/63004.html

28 жовтня (вівторок), на моновиставу за романом оксани забужко "польові дослідження українського сексу"

хотіла б я навчитися постійно усміхатися. і щоб щиро. я знаю двох людей, які завжди так добре всміхаються, і розумію, як я люблю їх бачити лише за це. колись я теж так уміла... позитивне я було створіння. хотілося б знову так.
усміхайтеся, люди, і вас любитимуть!

покальчук банальний. дещо невправний, дещо неграмотний і нітрохи не ориґінальний. замість нормальних алюзій -- прямі посилання -- нікуди не годиться. а "чотири" французькою звучить зовсім не "фор", а quatre. аж такі ляпи взагалі неприпустимі, як на мене. тож я небагато втратила, не знавши нічого про нього.
ну, та, світла йому пам'ять, най собі спочиває з миром.
але у мене ТАКА ломка за красною словесністю, що мені хоч би щось, аби "художнє".
от чому мене не вчать філології в академії?! я ж для того туди прийшла. к бісу ці політології, мені треба науки про слова!! дискримінація студентів за роком навчання.